Більша частина людей з інвалідністю в Україні – працездатне населення, проте можливість працювати має менше 25% . І це, звісно, пояснюється якістю громадського простору та його «роботою» як соціального фільтра

Відбуваються деякі зміни громадського простору, такі як організація пандусів, безбар’єрного простору на деяких відрізках пішохідного шляху, звукових світлофорів і т.ін.

Позитивні якісні зміни простору - мають стати постійними тільки в цьому випадку відбудуться змінити загальноприйнятого стану речей.

У сучасному суспільстві люди з інвалідністю та люди похилого віку повинні мати можливість жити, працювати та відпочивати в тому ж середовищі і таких самих умовах, як і всі решта, вулиці та площі повинні бути пристосовані до потреб дітей,дорослих та людей похилого віку. Чим більше категорій людей зможе використовувати простір, тим більш ефективним та гуманним він стає, тим краще він «працює»

На чому ж базується принципи універсального дизайну? Перш за все, на організації простору, зручного для усіх. Такий простір можна організувати, зважаючи на потреби трьох основних груп людей з обмеженими фізичними можливостями: осіб з ушкодженням опорно-рухового апарату, осіб з дефектами зору(повністю або частково сліпі), осіб з дефектами слуху. Задовольнивши потреби цих трьох груп, можна створити простір, зручний для усіх. Наприклад, пандуси та відсутність бордюрів необхідні не тільки людям на візках, а також і батькам з малими дітьми у візочках, велосипедистам та туристам з валізами на колесах. А підвищення рівня освітленості, створення кольорових контрастів елементів простору, маркування та зниження ризику травми зробить простір комфортніший не тільки для людей із залишковим зором.

Універсальний дизайн – дизайн речей, корисних, та середовища, комфортного, для усіх людей, без потреби адаптації. Варто усвідомити, що застосування елементарних принципів універсального дизайну у формуванні громадських просторів не потребує багато коштів, а лише правильного підходу у проектуванні, вироблення системи правил.

Основні характеристики простору, сформованого за принципами універсального дизайну:

1) зручний для людей з різними можливостями, який не наголошує на «особливості» неповносправних людей, а робить простір максимально зручним для усіх;

2) гнучкий – може використовуватись по-різному, залежно від потреб;

3) простий та такий, що передбачає інтуїтивне використання;

4) який ефективно комунікує з тими, хто в ньому перебуває;

5) який запобігає травматизм, нещасні випадки;

6) який не вимагає значних фізичних зусиль, щоб його використовувати;

7) простір з такими габаритами та конфігураціями, які дозволяють вільно у ньому пересуватись усім.