Цитата Cюзi ()

оу..круто, вони мені подобаються особливо)

Додано (09.10.2014, 05:29)
---------------------------------------------

Додано (19.10.2014, 19:53)
---------------------------------------------

Додано (04.11.2014, 13:49)
---------------------------------------------

Додано (23.12.2014, 02:40)
---------------------------------------------
Майже артист.

Що ж тепер? Що далі?
Стогнали твої відчуття, а далі життя,
По дорозі вечірнім містом,
Ще б пак, ти ж став артистом,
Ти навіть не відчуваєш холоду,
Майже як з молоду, або на підпитку,
Перебігаєш колію швидко,
Вдихаєш повітря прозоре,
Дивишся з надією в гору і видихаєш,
Пар, неначе дим з цигарок пускаєш,
Навіщо тобі цигарки,
В тебе і так туманні думки,
Крім того, життя прагматичне,
- Агов, чоловіче, знайоме обличчя,
Та ні помилились, і в тому суть,
Вважаєш, що тебе без гриму не впізнають,
Які ж то дурниці, дрібниці,
Щасливо біжиш, це майже політ,
Перед тобою весь світ,
А ще той її поцілунок, попала в вухо,
Прошепотіла: «слухай, я тобі поклала в сумку подарунок»,
І зникла, за вікна темні,
Напевне знала ходи таємні,
А ти лишився і було свято,
З вином і білою ікрою,
Цукерки, торт і «шо такоє?»
Розмови, сміх і щастя сльози,
Згадали навіть по зіркам прогнози,
Потім прощання, дрібнички на згадку,
Робитимеш в житті закладки,
Дуркуватимеш, зав’язуючи шарф як краватку,
Громадська зупинка, дорога до дому,
Напевне то доля бути одному,
Але не ставити крапку, а ставити кому,
Навіть відчуваючи неймовірну втому,
Навіть якщо так добре, що аж погано,
Потім напишеш собі догану,
Насипаючи сіль на кохану рану,
Забув що було, не зна що буде,
Нема нічого, є тільки грудень,
Грудень без снігу, актор без гриму,
Ноги без бігу, життя безмежне….
  ©  Юрій Прокопенко.