|
Ось,вона творчість!
|
|
|
|
Cюзi Оффлайн · 10.06.2014 в 22:52
|
|
вона всередині перед дверима, а він ззовні..стоїть просить впустити
довга розмова через закриті двері...
- іди геть - сказала вона
-я попросил спасти меня, а ти сказала нет...- відповів він і пішов геть
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 10.06.2014 в 23:22
|
|
жесть, якби я був жінкою, або більш сентиментальним то мабуть би обридався...
|
|
|
|
|
|
Cюзi Оффлайн · 10.06.2014 в 23:42
|
|
abonent_82, добре, що ти не жінка
|
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 10.06.2014 в 23:44
|
|
хто зна герлок, хто зна
|
|
|
|
|
|
Cюзi Оффлайн · 11.06.2014 в 02:27
|
|
Цитата abonent_82 (  ) хто зна герлок, хто зна 
|
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 11.06.2014 в 02:40
|
|
я не знаю напевно добре це чи погано, а читається жестяково ха-ха
|
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 11.06.2014 в 19:06
|
|
передостаннє з-під руту
спроба №2
багато часу пережив
помилок безліч. Марних справ
одну одну крізь час любив
таємно серце покохав
невинно, загризає побут
а світла пісня долинає
в житті моїм було таке
воно не кожного спіткає.
Мій давній шлях, закинутий думками
гарячий день, забуті почуття
ти ніби сонце зазирала
в кутки похмурого життя
Світліше, світло, тепло, жарко
любов невидимо гніздися
були жадані ніжні ранки
були приємні щирі миті.
Розлуки ворушились крила
чорніли очі, спілі губи
ти спиш, моя дівчино мила
а я люблю тебе до муки
|
|
|
|
|
|
prokop Оффлайн · 11.06.2014 в 19:50
|
|
Цитата abonent_82 ( ) Світліше, світло, тепло, жарко
любов невидимо гніздися |
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 11.06.2014 в 19:56
|
|
запівніч воно якось дивно все сприймається, не як вдень 
|
|
|
|
|
|
prokop Оффлайн · 11.06.2014 в 20:09
|
|
Одна известная поэтесса дала мне однажды совет. Она написала: "Юра никогда не публикуй только что написанный стих, каким бы совершенным он тебе не казался, дай ему один день отстоятся, а потом достань и прочти его на свежую голову". Он действительно воспринимается по другому 
|
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 11.06.2014 в 20:13
|
|
які мудрі жінки - ці поетеси
|
|
|
|
|
|
prokop Оффлайн · 11.06.2014 в 20:19
|
|
Мудрая женщина это вообще сокровище, об этом ещё Соломон писал, а он то разбирался в мудрости 
|
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 11.06.2014 в 21:19
|
|
о да, я таку знаю
|
|
|
|
|
|
prokop Оффлайн · 11.06.2014 в 22:19
|
|
мы все её знаем
|
|
|
|
|
|
vovabevz Оффлайн · 11.06.2014 в 23:24
|
|
Привіт  з власної творчості поділитись поки що нічим,з класиків теж нічого непригадую,тому поділюсь враженням від написаного вами-прикольно
|
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 12.06.2014 в 01:28
|
|
В нас тут- весело, приємно що тобі подобається, якщо я правильно розумію багатозначне слово -"прикольно"
я чув, ви там щось пишете, собі в ноутбук, ми чекаємо
|
|
|
|
|
|
Фізкульт-привіт Оффлайн · 12.06.2014 в 11:03
|
|
Утренняя строка : сегодна утром я проснулся, встряхнулся одеялом и прогнулся, вскочил на правую ножку, сегодня день сулит мне  радости немножко 
|
|
|
|
|
|
Cюзi Оффлайн · 12.06.2014 в 11:27
|
|
Фізкульт-привіт,  оу..несподівано)))
|
|
|
|
|
|
Фізкульт-привіт Оффлайн · 12.06.2014 в 11:53
|
|
прочитав переписку abonent_82, prokop, і строки зародились в моїй свідомості 
|
|
|
|
|
|
Cюзi Оффлайн · 12.06.2014 в 12:02
|
|
Цитата vovabevz ( ) Привіт |
|
|
|
|
|
Cюзi Оффлайн · 12.06.2014 в 13:43
|
|
Я люблю тебе, Віннице,
У зеленім вбранні,
Під білесеньким килимом
Дорога ти мені,
І коли ти уквітчана
В цвіт твоєї весни,
І коли знову змінюєш
Кольори восени
Краю мій милий,
Віннице моя,
На подільські схили повертаюсь я.
Хай в вселенському просторі
Твоя слава дзвенить,
Нехай темного вечора
Твоя пісня бринить,
Нехай будуть родючими
Твої землі святі,
Нехай будуть щасливими
Твої діти в житті.
Краю мій, мужній,
Дивна далечінь,
Вікон погляд дружній
І небесна синь
Нехай ти посміхаєшся
Мені довгі літа,
Нехай буде поживною
Бузька хвиля крута,
Нехай будеш ти гідною
В українській сім'ї,
Хай найдуть своє втілення
Світлі мрії твої.
Краю мій, Божий,
Батьківська земля,
Ти на казку схожий,
В тебе вірю я!
Із вдячністю до рідного краю, Ірина Онікієнко
10.06.2014
|
|
|
|
|
|
abonent_82 Оффлайн · 12.06.2014 в 13:53
|
|
дуже гарний вірш, а де авторка, чому ми не бачимо її світлу постать
|
|
|
|
|
|
Фізкульт-привіт Оффлайн · 12.06.2014 в 14:05
|
|
цей гарний вірш написала Ірина Онікієнко
|
|
|
|
|
|
aleksija Оффлайн · 12.06.2014 в 20:17
|
|
Дуже гарно ,Іра молодець
|
|
|
|
|
|
prokop Оффлайн · 19.06.2014 в 00:35
|
|
ПРИЗРАК СЧАСТЬЯ
Не люблю писать про память,
Там живёшь лишь ты и боль,
Боль утраты, скорби пламя,
Неизменной правды соль.
Женщина творит мужчину,
Вдохновляя день за днём,
Счастье – веская причина,
Чтоб пройти всю жизнь вдвоём.
Ты ушла, а я остался,
Как осенний лист зимой,
Память заглушить пытался,
Позабыть слова: «ты мой!».
Но ведь память – призрак счастья,
Всё пытается сравнить,
Чувства, верность, ночи, страсти,
Хочет заново прожить….
© Юрий Прокопенко.
|
|
|
|
